Тема: "Адміністративні правопорушення. Злочини. Кримінальний проступок.
19.03.2020 Завдання: Опрацювати параграф 21 та додаткові матеріали https://history.vn.ua/pidruchniki/ratyshnyak-the-basis-of-legal-studies-9-class-2017/27.php/ Виписати з зошит нові терміни, накреслити схему "Ознаки злочину" та схему "Склад злочину" Виконати завдання: розібрати юридичні задачі за планом**
Юридична задача: 1. Кульков та Жерноков, перебуваючи в стані сп’яніння напали на Федорова з метою заволодіння його особистим майном, били його кулаками по голові і спині, відібрали шапку, годинник та 78 гривень. Внаслідок побоїв Федорову за висновком судово-медичної експертизи були заподіяні тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я.
Дайте правову оцінку діям Кулькова та Жернокова.
2. Варченко з хуліганських спонукань побив Василенка. Через день останній разом зі своїм братом Миколою побили за це Варченка і заподіяли йому легкі тілесні ушкодження.
Дайте правову оцінку діям Василенка і його брата Миколи.
3. Зимін зі своїм сусідом Нестеренком розпивали спиртні напої в квартирі останнього. Дружина Нестеренка побачивши чоловіка та його товарища в стані алкогольного сп’яніння почала їх лаяти. Нестеренко намагався виштовхнути дружину із кімнати, де вони знаходились але це ще більше обурило її, і вона схпивши кухонний ніж ударила чоловіка в живіт. Улікарні виявилось, що лезо проникло у черевну порржнину, але не пошкодило внутрішніх органів. Через 3 дні Нестеренко виписався з лікарні а ще через 7 днів він закінчив амбулаторне лікування та вийшов на роботу.
Кваліфікуйте дії дружини Нестеренка.
Додаткові матеріали: Що таке склад злочину.
Склад злочину — це сукупність об’єктивних і суб’єктивних ознак, що визначають суспільно небезпечне діяння як злочин. Елементи складу злочину:
Суб’єкт — фізична особа, що досягла певного віку і є осудною.
Об’єкт — конституційний устрій України, власність, громадський порядок, довкілля, права і свободи людини і громадянина тощо.
Суб’єктивна сторона — внутрішня, психічна діяльність особи, яка вчинила злочин: вина, мотив, мета злочину.
Об’єктивна сторона — зовнішнє вираження злочину: діяння (дія чи бездіяльність); суспільно небезпечні шкідливі наслідки, причинний зв’язок між діянням та його наслідками; час, місце, засоби, обставини тощо.
Суб’єктом злочину є фізична особа, яка є осудною, тобто під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії і керувати ними.
Суб’єктом злочину може бути особа, що досягла певного віку. Так, кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилось 16 років. Складовими суб’єктивної сторони злочину є:
Вина — психічне ставлення особи до вчиненої дії чи бездіяльності та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності. Отже, формами вини є умисел та необережність.
Умисел поділяють на прямий і непрямий.
• Прямий умисел — якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
• Непрямий умисел — якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і, хоч не бажала, але свідомо припускала їх настання.
Необережність поділяють на злочинну самовпевненість та злочинну недбалість.
• Злочинна самовпевненість — якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховувала на їх відвернення.
• Злочинна недбалість — якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була і могла їх передбачити.
Мотив — це внутрішні процеси, що відображаються у свідомості особи і спонукають її вчинити злочин.
За мотивами вчинення розрізняють злочини:
• корисливі (викрадення, хабарництво);
• вчинювані за мотивом помсти (вбивство);
• вчинювані з хуліганських спонукань.
Мета — це уява особи про бажаний результат, до якого вона прагне, вчиняючи злочин.
Складовими об’єктивної сторони є:
Дія — активна, суспільно небезпечна, передбачена кримінальним кодексом поведінка суб’єкта, чи бездіяльність — пасивна поведінка, що проявилась у невиконанні особою тих дій, які вона повинна була і могла в даній ситуації здійснити.
Суспільно небезпечні наслідки — збиток, шкода, якої завдає діяння об’єктові злочину.
Причинний зв’язок існує тоді, коли:
• причина (діяння) в часі передує наслідкам;
• викликає ці наслідки;
• без даної причини (діяння) конкретні наслідки не настали б;
• спосіб, засоби, методи, час та обстановка здійснення злочину.
Наслідки злочину — це шкода, яка була заподіяна постраждалій особі (особам), суспільству, державі.
Наслідки можуть бути у вигляді:
• фізичної шкоди (смерть, тілесні ушкодження, ушкодження здоров’я);
• майнової шкоди (крадіжка, пошкодження майна, коштів, коштовностей...);
• порушення нормальної роботи транспорту, зв’язку;
• дезорганізація діяльності установи, підприємства;
• завдання шкоди інтересам держави (шпигунство, диверсія, посягання на життя державного діяча);
• організаційних наслідків (злочини проти правосуддя, суспільної безпеки);
• соціальних наслідків (порушення прав і свобод, виборчих, трудових прав).
Не менш значущими наслідки є для особи, що скоїла злочин — злочинця.
**Розбір юридичних задач за планом.
1. Злочин/проступок.
2. Суб’єкт правопорушення – правопорушник (юр. чи фіз. особа).
3. Об’єкт правопорушення – те, проти чого здійснюється правопорушення. (проти права власності, проти здоров’я людини)
4. Предмет (за наявності) – відноситься до об’єкту.
5. Суб’єктивна сторона – ставлення суб’єкту до злочину
А) Вина (умисел (прямий, непрямий), необережність.
Б) Мотив. Мотиви - це усвідомлені потреби людини (в їжі, одязі, житлі, спілкуванні, пізнані, дозвіллі) як дійсні, так і уявні, понукають її до дії.
В) Мета (тільки прямий умисел!) Мета - це результат, до якого прагне злочинець, якого він хоче досягти.
6. Об’єктивна сторона
А) Дія або бездіяльність.
Б) Наслідки.
В) Спосіб, час, місце.
Відповідальність: кримінальна, адміністративна.
Мотиви можуть носити різний характер: низькі (наприклад, користь, помста, хуліганський); такі, що не мають низького характеру (наприклад, жалість, співчуття, прагнення допомогти іншій людині та ін.). Мета також може бути різною, наприклад, мета незаконного збагачення, мета приховати інший злочин, мета насильницької зміни конституційного ладу, мета збуту підроблених цінних паперів тощо.
