Тема: "Культура України в другій половині XVIII ст."

Культура України другої половини XVIII ст.

Загальні риси

Політика царського уряду спрямована на обмеження та ліквідацію автономії Гетьманщини.

Вплив ідей західноєвропейського Просвітництва.

Поступовий перехід від бароко до класицизму.

Домінування російської культури, політика русифікації. Відплив української інтелектуальної еліти до Москви й Петербурга, перетворення Гетьманщини на російську провінцію

Освіта

Зменшення мережі початкових шкіл, оскільки селяни не мали коштів на їх утримання.

1786 р. — створення в Гетьманщині чотирикласних (для дворян) і двокласних (для міщан) російськомовних народних училищ.

1774 р. — на західноукраїнських землях (Австрійська імперія) запроваджена обов’язкова початкова освіта рідною мовою. Повна середня освіта — у німецькомовних гімназіях.

Вищі навчальні заклади: Києво-Могилянська академія, яка поступово занепадає, Харківський колегіум, Львівський університет (1784 р.), де до 1809 р. працював Руський інститут із підготовки греко-католицьких священиків

Книгодрукування

Найбільші друкарні — у Києво-Печерській лаврі, Почаївському та Уневському монастирях.

У приватній друкарні А. Піллера у Львові стали видавати перший український часопис — «Львівську газету» — французькою мовою.

Переведення друкарень на «гражданський» шрифт

Наука

Філософія: мандрівний філософ Г. Сковорода закликав до самопізнання та морального очищення; розробив учення про «сродну працю», яка має відповідати природним здібностям людини та її життєвому покликанню.

Медицина: представлена лікарями-українцями, які здобули вчений ступінь доктора медицини; Н. Амбодик-Максимович — автор перших у Російській імперії підручників з акушерства й ботаніки; Ю. Мухін — організатор щеплень від віспи та для профілактичної боротьби з холерою; 1773 р. — у Львові відкрито медичний колегіум для підготовки лікарів та аптекарів; 1787 р. — перша в Подніпров’ї спеціальна медична школа (Єлисаветград).

Математика: 1793 р. — викладач Києво-Могилянської академії І. Фальковський видав підручник «Скорочення змішаної математики», книгу «Теоретична астрономія». Ректор Києво-Могилянської академії Ф. Прокопович брав участь у створенні Російської академії наук, одним із перших у Росії вів спостереження, використовуючи телескоп і мікроскоп

Література

Основний стиль — бароко, з’являються елементи класицизму, сентименталізму, реалізму.

Історико-мемуарна проза.

Поезія: С. Дівович, «Розмова Великоросії з Малоросією». 1798 р. — видання «Енеїди» І. Котляревського — першого твору, написаного розмовною українською мовою

Музика

Центри музичної освіти — Глухівська співоча школа та Києво-Могилянська академія.

Композитори: М. Березовський (перша українська опера «Демофонт»), Д. Бортнянський (опери, твори церковної музики), А. Ведель (хорові концерти).

Поширення пісень-романсів, в основу яких покладено народні мотиви

Театр

Зародження світської драматургії, поява аматорських і кріпосних театрів.

1798 р. — відкриття в Харкові першого професійного театру з професійною трупою.

Занепад шкільного театру внаслідок заборони вистав у Києво-Могилянській академії

Архітектура та мистецтво

Видатні архітектори: І. Григорович-Барський, С. Ковнір.

Поширення декоративного ліплення та різьблення, що прикрашали архітектурні споруди.

Видатні скульптори: С. Шалманов, І. Пінзель, А. Косинський.

Монументальний живопис представлений храмовими розписами, оздобленням громадських споруд і палаців.

Портретний живопис: зображення козацької старшини та заможних міщан.

Гравюра: алегоричні композиції Г. Левицького-Носа