Узагальнення знань за розділом 6. Україна початку ХХ ст. перед викликами модернізації"

 

Загальна характеристика українських земель на початку XX ст.

• На початку XX ст. українці не мали власної державності.

• Перебування українських земель у складі Російської та Австро-Угорської імперій.

• Економічна та політична відсталість регіонів, у яких жило українське населення; слабка інтеграція в господарство держав, до яких вони входили.

• 1900—1903 рр. — світова економічна криза (криза охопила найрозвиненіші галузі промисловості як Наддніпрянщини (металургійна та кам’яновугільна), так і Західної України (нафтовидобувна; кризові явища в легкій та харчовій промисловості, у тому числі й у цукровій).

• 1904—1908 рр. — економіка українських земель перебувала у стані депресії (застою).

• Наслідки економічної кризи: збідніння значної частини населення; звуження внутрішнього ринку; зменшення іноземних інвестицій.

• 1908—1913 рр. — економічне піднесення.

• Продовження процесу індустріальної модернізації: інтенсивне формування індустріального суспільства в окремих регіонах Наддніпрянської України та слабкий процес індустріальної модернізації в західноукраїнських землях.

• Концентрація виробництва — зростання кількості великих підприємств і спрямування на їх розвиток більшої частини наявних у суспільстві коштів, робочої сили та ресурсів.

• Монополізація виробництва — процес створення наймогутніших підприємств або об’єднань підприємств, що призводить до завоювання економічної влади обмеженням та усуненням конкуренції.

• Найпоширеніша форма монополій — синдикати — договірні об’єднання однорідних підприємств, у яких передбачається централізація збуту продукції або централізація постачання сировини для його членів. Найвідоміші синдикати на українських землях — «Продамет», «Продаруд», «Продвагон» «Продвугілля» тощо).

• Посилення впливу іноземного капіталу.

• Зростання міст (Катеринослав — найбільший центр металургійної промисловості, Харків — осередок важкого машинобудування; Південна Україна — центр інтенсивного розвитку сільськогосподарського машинобудування тощо).

• Активізація в умовах індустріальної модернізації процесу формування української еліти.

• Проблема мало- та безземелля українського селянства.

• Розгортання кооперативного руху.

• Переселення селян у пошуках землі на Далекий Схід та до Канади й США тощо.

• Початок переходу від традиційного до громадянського суспільства, який передбачав утвердження демократії та розширення громадянських прав і свобод: існування від середини XIX ст. системи парламентаризму на західноукраїнських землях; перша спроба обмежити самодержавство та скликати Державну Думу під час революції 1905—1907 рр. в Російській імперії