Розділ 7. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА УКРАЇНИ в середині ХІХ - на початку ХХ ст." Тема: "Освіта, наука та вплив процесів модернізації на суспільне та повсякденне життя"
14.05.2020 Завдання:
1. Переглянути відеоурок: 1) https://www.youtube.com/watch?v=dHN1lUj94So або 2) https://www.youtube.com/watch?v=--QJYLK_gkI
2. Опрацювати параграф 30-31.
3. Заповнити текстову таблицю: "Розвиток освіти і науки в середині ХІХ - на початку ХХ ст."
| Галузь культури | Наддніпрянська Україна | Західноукраїнські землі |
| Початкова освіта | ||
| Середня освіта | ||
| Вища освіта | ||
| Наука |
4. Виконати тестові завдання: https://naurok.com.ua/test/osvita-nauka-vpliv-procesiv-modernizaci-na-suspilne-ta-povsyakdenne-zhittya-393965.html
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!!!
Культурне життя на початку XX ст.
Освіта |
|
|
Наддніпрянська Україна |
• Рівень освіченості населення — 20 %. • Розширення мережі шкіл; переважання початкової освіти. • Зниження рівня освіти у зв’язку із забороною викладати українською мовою. • Здобуття середньої освіти переважно дітьми дворян і державних службовців; певна демократизація учнівського складу після революції 1905—1907 рр. • Вищі навчальні заклади — Харківський, Київський та Одеський університети, кілька спеціальних інститутів та академій; переважний склад студентства — дворянсько-буржуазний |
|
Західноукраїнські землі |
• Рівень освіченості населення — 40 %. • Збільшення кількості шкіл (3,5 тис. — початкових і фактичне подвоєння — середніх). • Викладання українською мовою (існування 16 українських державних гімназій і 15 приватних середніх шкіл). • Вищі навчальні заклади — Львівський та Чернівецький університети, політехнічний інститут та академія ветеринарної медицини у Львові; мова навчання — польська або німецька. • Діяльність «Просвіт», яка сприяла створенню освітньо-культурної мережі в селах (бібліотеки, хори тощо) |
Наука на початку XX ст.
• Діяльність Наукового товариства ім. Т. Шевченка під головуванням М. Грушевського (1897—1913).
• Розвиток історичної науки (праці з історії України М. Грушевського, Д. Багалія, О. Єфименко та ін.; плідна діяльність етнографа та археолога Ф. Вовка.
• Найвідоміші науковці-філологи початку XX ст. — Б. Грінченко (автор етнографічних, мовознавчих, літературознавчих та педагогічних праць, історичних нарисів, перших підручників з української мови й літератури), А. Кримський (сходознавець, славіст, письменник, перекладач).
• Розвиток медицини та природничих наук: діяльність українського мікробіолога, епідеміолога Д. Заболотного (боротьба з чумою та холерою), Л. Лугутіна (створення геологічної карти Донецького басейну), М. Курака (закладення основ сучасної металургії, удосконалення доменної печі та технології доменного пресу тощо), С. Реформатського (дослідження хімічної реакції металоорганічного синтезу) тощо.
• Розвиток літакобудування, повітроплавання (1909 р. — створення в Києві товариства повітроплавання, учасник якого, А. Кудашев, здійснив перший політ на аероплані вітчизняного виробництва; плідна діяльність українського інженера-авіаконструктора І. Сікорського; братів Косяненків, які побудували малопотужний літак широкого використання; виконання П. Нестеровим вперше в світі «мертвої петлі» на літаку тощо)
